Історія ця трапилася в ті давно забуті часи, коли відеомагнітофони були великою рідкістю і мої друзі зібралися на квартирі одного з них у віддаленому районі подивитися відео. Уже було далеко за північ, коли в господаря квартири пролунав телефонний дзвінок. Телефонував ще один спільний приятель, у якого виникла серйозна проблема. Річ у тім, що дівчина, за якою наш спільний приятель марно залицявся вже півроку, сьогодні погодилася, так би мовити, розділити з ним диво тілесного кохання. Проблема ж полягала в тому, що це диво ділити було рішуче ніде.

І тут приятель згадав про господаря квартири, в якій ми влаштували кінозал. У того батьки були у від'їзді і приятель благав його тимчасово надати житлоплощу для такого важливого побачення. Господар квартири пояснив, що вдома в нього вже перебуває група з 6 мужиків, яких подіти нікуди, оскільки метро зачинено, на тачку в них грошей немає, а надворі - зима, тому особливо не погуляєш. На наполегливі вмовляння приятеля було ухвалено рішення посприяти щастю закоханих і всій групі молодих людей сховатися у квартирі для того, щоб перечекати акт кохання.

Приятель обіцяв, що все займе не більше півгодини. Розсудивши, що півгодини - не час, народ став шукати відповідні притулки. Сховалися хто-де: у шафах, під диванами, один навіть для того, щоб було не дуже спекотно, роздягнувся і заліз на антресолі. Ключ, за домовленістю з приятелем, поклали зовні під килимок і в повній темряві стали чекати.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
США. Штаб-квартира "Грінпіс" від сумчастого опосума Петі.
Дорогий "Грінпіс"! Звертається до вас сумчастий опосум із проханням повернути мене на історичну батьківщину або в будь-яке інше місце. Аби подалі від п'ятиповерхового котеджу в престижному районі великого міста. І зараз ви зрозумієте чому.
Народився я в Новій Зеландії і там же мало не досяг статевої зрілості. Але одного разу мене зустрів один олігарх, який відпочивав у наших краях, і про всяк випадок купив. Коли він привіз мене додому, його дружина запитала: "А це що за виродок?" Я розумію, що екзотичний, але не до такої ж міри! Олігарх довго згадував мою назву і, нарешті, сказав, що я "Сумчастий РЕТЕК"!
Дружина обізвала мене Петром і залишила жити під сімнадцятим телевізором у третій вітальні. Годувати вони мене намагалися по науковому. За великі гроші найняли великого фахівця, який заявив, що з їжі я їм тільки паростки молодого бамбука...
Так я вперше в житті спробував молодий бамбук! Довелося поступитися принципами і красти верблюжу колючку у гамадрила, який по сусідству звив гніздо в четвертому каміні десятої спальні. Його теж годують по-науковому, тому колючку він не їсть, а харчується чим завгодно. Одного разу навіть на мене накинувся! З'їсти хотів! ...

З котом спати краще, ніж з дружиною, тому що:
- Кіт ніколи не запитає, де ти шлявся до чотирьох ранку;
- Кіт ніколи не обуриться: "Чому від тебе несе перегаром?!";
- Кіт ніколи не бурчить: "Ти мене зовсім задавив ...";
- Кіт ніколи не перетягує ковдру на себе;
- Кіт ніколи не ниє вранці: "Ти своїм хропінням не давав мені заснути усю ніч";