П'єса для двох. Дійові особи: Жінка, Мозок.
Жінка: Господи, ВІН іде, йде, йде, йде від мене! (Плаче)
Мозок: Позитивніше, позитивніше...
Жінка: Куди позитивніше-то? Речі збирає, сволота...
Мозок: Не реви, посміхайся... Загадково посміхайся... І не розмахуй руками, як млин!
Жінка: Сволота, валізу укладає... Порядний мужик, йдучи, забирає тільки шкарпетки і труси, а ця сволота ще й маєчки укладає... (Плаче)

1. Я зараз сплю і тимчасово недоступний, розбудіть пізніше...

2. Я не дійду до школи... Киньте мене тут, у ліжку... Або пристрельте...

3. Я не можу йти до школи. Якщо у вас є три-чотири години, я вам поясню, чому...

- А ви теж у дитинстві з гірки взимку на пакетах або лінолеумі каталися?
- А у вас у дитинстві теж були рукавиці на гумці?
- А у вас вдома теж є пакет із пакетами?
- А ви теж облизуєте етикетку від йогурту?
- А у вас теж від шапки чоло свербить?
- А ви теж у дитинстві будували курені в кімнатах зі стільців і ковдр?