Розвивай те, що в тобі критикують
Розвивай те, що в тобі критикують. Це і є ти.
(Жан Кокто)Розвивай те, що в тобі критикують. Це і є ти.
(Жан Кокто)Чому генерали такі тупі? Тому що їх набирають серед полковників.
(Жан Кокто)Бог думає про нас. Але він не думає за нас.
(Жан Кокто)Боятися смерті - все одно що боятися того, що ми обмежені у просторі.
(Жан Кокто)Віктор Гюґо був божевільним, який уявив себе Віктором Гюґо.
(Жан Кокто)Воля здатна змінити навіть лінії наших долонь.
(Кокто)Для одних стиль - це складний спосіб говорити про просте, для інших - простий спосіб говорити про складне.
(Кокто)Кожна людина носить на лівому плечі мавпу, на правому папугу.
(Жан Кокто)Критики завжди порівнюють. Незрівнянне від них вислизає.
(Жан Кокто)Моя смерть народилася і почала ходити разом зі мною. Вона йде до мене не поспішаючи.
(Жан Кокто)Навіть найвидатніший шедевр літератури - це тільки доведений до безладу словник.
(Жан Кокто)Навіть найлютіша собака не кусає того, хто її годує. Який приклад для літературних критиків...
(Жан Кокто)Найстрашніша трагедія для поета - коли ним захоплюються, бо не розуміють.
(Жан Кокто)Поет нічого не вигадує. Поет просто слухає.
(Жан Кокто)Раніше жінки годували грудьми немовлят, тепер кінопродюсерів.
(Жан Кокто)Режисери трапляються трьох видів: розумні, кмітливі й більшість.
(Жан Кокто)Секрет завжди має форму вуха.
(Жан Кокто)Стиль - це простий спосіб сказати про складні речі.
(Кокто)У великому місті можна більше побачити, зате в маленькому - більше почути.
(Жан Кокто)Я знаю, що мистецтво необхідне, лише не знаю навіщо.
(Жан Кокто)