Держава обов?язана пильно й безперестанно дбати по мову своєї еміграції, змушуючи її вживати тільки соборної літературної мови й вимови та соборного правопису й не допускаючи її до мовного винародовлення.
(Іван Огієнко)Держава, що не об?єднує всіх племен свого народу спільною соборною літературною мовою, завжди наражена й на політичне роз?єднання цих племен.
(Іван Огієнко)Державний народ навчається своєї літературної мови на кожному кроці повсякденного життя, бо чує її в церкві, в школі, по урядах, на зборах, в суді, театрі, в кінах, через радіо й т.ін.
Дитина, вихована не рідною мовою, ніколи не буде для свого народу національно сильною й морально міцною.
(Іван Огієнко)Доля української мови - то є водночас й доля української держави й нації.
(Ігор Лосєв)За основу української літературної мови стала київська говірка, почасти полтавська, взявши трохи з говірок і інших.
Заходячи до чужої крамниці на твоїй землі, говори тільки своєю рідною мовою. Як тебе не зрозуміють, піди до іншої крамниці й купи там, де тебе зрозуміють. Це право твоє.
(Іван Огієнко)Звичайно цитуємо дослівно. Але роблячи цитату з письменника, що не додержувався соборної літературної мови й одного правопису, можна в цитати змінити правопис на сучасний, а то й повиправляти локалізми, якщо від того не зміняється зміст цитати.
(Іван Огієнко)Знайшли спільну мову. Віктор КОНЯХІН Вона виявилася іноземною.
(Віктор Коняхін)Знайшли спільну мову: перейшли на нецензурні слова.
(Андрій Крижанівський)Кожен інтелігент, що публічно промовляє: зо сцени, в церкві, в суді, в школі, на зборах, на відчитах і т. ін., обов?язаний промовляти тільки соборною літературною мовою й вимовою.
(Іван Огієнко)Кожен учень чужомовної школи не повинен ховати свого національного походження й мусить публічно шанувати й боронити свою рідну мову.
(Іван Огієнко)Кожна мати перші п?ять літ віку дитини повинна розмовляти з нею не йнакше, як тільки своєю рідною мовою.
(Іван Огієнко)Кожна дитина, що покінчила чужу школу, але не вміє читати й писати рідною мовою, втрачена для народу.
(Іван Огієнко)Кожний свідомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить конче вживати своєї рідної мови не тільки вдома, але й скрізь, де можливо.
(Іван Огієнко)Кожний учитель - якого б фаху не був він - мусить досконало знати свою соборну літературну мову й вимову та соборний правопис. Не вільно вчителеві оправдувати свого незнання рідної мови нефаховістю.
(Іван Огієнко)Кожний письменник повинен пильно дбати про чистоту своєї літературної мови й не вживати ялових чужих слів та кальок, пильнуючи заступати їх словами своїми, а також без потреби не вживати місцевих слів і форм та архаїзмів.
(Іван Огієнко)Кожний батько, особливо ж інтелігент, мусить говорити в своїй родині тільки літературною мовою, мусить вияснювати рідномовні гасла й обов?язки, завжди даючи добрий приклад своїй дружині та дітям і завжди вимагаючи від них уживати чистої мови.
(Іван Огієнко)Кожний батько повинен завжди пам?ятати, що найголовніший учитель рідної мови для своїх дітей - то він сам із своєю дружиною.
(Іван Огієнко)Кожний національний театр мусить конче дбати стати для свого народу найкращою практичною школою зразкової соборної літературної мови й вимови.
(Іван Огієнко)