Любити - жалюгідна звичка серця
Любити - жалюгідна звичка серця. Слово того, кого любиш, сильніше впливає на душу, ніж виявлення почуттів.
(Жорж Санд)
Любити - жалюгідна звичка серця. Слово того, кого любиш, сильніше впливає на душу, ніж виявлення почуттів.
(Жорж Санд)Любіть книгу всією душею! Вона не лише ваш кращий друг, а й до кінця - вірний супутник.
(Михайло Шолохов)Легко покривити душею один раз, але важко покривити душею тільки один раз.
(Володимир Черняк)Легенький повітряний шум - випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселість уводить і оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша - слона.
(Григорій Сковорода)Люди захоплюються переможцями, але в душі не люблять їх, бо мати справу з переможцем - це мати справу з війною.
(Дмитро Корчинський)Люди можуть пити разом, можуть жити під одним дахом, можуть займатися любов'ю, але тільки спільні заняття ідіотизмом можуть вказувати на справжню духовну і душевну близькість.
(Макс Фрай)Людина складається з тіла, душі й паспорта.
У людини з відкритою душею і обличчя відкрите.
(Йоганн Фрідріх Шиллер)Великодушність - золото душі.
(Володимир Черняк)Лише ненависть до тих хто вимикає гарячу воду зігріває в льодяному душі...
Лише одне мудре та тепле слово, сказане в потрібний час, може зробити в чиїсь душі диво.
Майбутнє тут і зараз. Немає завтра. День порятунку людини - сьогодні. Безглузда втрата енергії, душевні страждання, нервове занепокоєння невідступно переслідують людину, яка турбується про майбутнє... Виховуйте у себе звичку жити у відрізку часу, відокремленому від минулого та майбутнього.
(Дейл Карнегі)Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її до глибини своєї кишені.
(Євген Чикаленко)Марнувати скарби духа - се злоба. Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проступник від того, що відбирає тілесне життя. Людське право не має на нього кари, а проте паде на нього присуд майбутніх поколінь; він проклятий їх прокльоном, бо забрав майно-спадщину, яка їм належалася.
(Уляна Кравченко)Май серце, май душу, і будеш людиною повсякчас.
(Денис Фонвізін)