Кожний письменник повинен пильно дбати про чистоту своєї літературної мови й не вживати ялових чужих слів та кальок, пильнуючи заступати їх словами своїми, а також без потреби не вживати місцевих слів і форм та архаїзмів.
Кожний свідомий член народу мусить добре розуміти й ширити головне рідномовне гасло: "Для одного народу - одна літературна мова й вимова, один правопис".
Кожний учитель - якого б фаху не був він - мусить досконало знати свою соборну літературну мову й вимову та соборний правопис. Не вільно вчителеві оправдувати свого незнання рідної мови нефаховістю.
Як у школі, так і поза нею учитель повинен говорити тільки взірцевою рідною соборною літературною мовою й вимовою, щоб власним прикладом впливати на учнів і на оточення.
Якщо розглядати мистецтво в цілому, то воно продиктоване прагненням людини спілкуватися з іншими. Я не вірю в мистецтво, яке не створено від бажання людини відкрити своє серце. Все мистецтво, література і музика повинні народитися в крові вашого серця. Мистецтво - це і є кров вашого серця.