З бігом часу можна літературна мова стає до певної міри штучною й ніби мертвою, далекою від своєї живої народньої мови, а тому її треба відсвіжувати цією останньою.
(Іван Огієнко)Зміст великої літератури - це завжди не просто конкретний матеріал, а внутрішня тема, що підноситься над матеріалом.
(Євген Євтушенко)З недомовок народжується література.
(Станіслав Єжи Лец)Звичайно цитуємо дослівно. Але роблячи цитату з письменника, що не додержувався соборної літературної мови й одного правопису, можна в цитати змінити правопис на сучасний, а то й повиправляти локалізми, якщо від того не зміняється зміст цитати.
(Іван Огієнко)Книжкові багатства являють собою літературне дзеркало життя.
(Микола Рубакін)Кожна держава, що дбає про своє майбутнє, мусить давати своїм меншинам повну змогу нормально розвивати свої літературні мови.
(Іван Огієнко)Кожна літературна мова пильнує не вживати ялових чужомовних слів, усе замінюючи їх своїми відповідниками.
(Іван Огієнко)Кожний батько, особливо ж інтелігент, мусить говорити в своїй родині тільки літературною мовою, мусить вияснювати рідномовні гасла й обов'язки, завжди даючи добрий приклад своїй дружині та дітям і завжди вимагаючи від них уживати чистої мови.
(Іван Огієнко)Кожен може написати тритомний роман. Все, що для цього потрібно, - зовсім не знати ні життя, ні літератури.
(Оскар Уайльд)Кожний національний театр мусить конче дбати стати для свого народу найкращою практичною школою зразкової соборної літературної мови й вимови.
(Іван Огієнко)Кожний інтелігент вільної професії: лікар, адвокат, інженер, дентист, кооператор, купець, агроном, ветеринар, землемір, нотар, артист, маляр і т. ін. обов'язаний знати свою літературну мову й розмовляти тільки нею зо своїми клієнтами й тим самим ширити знання цієї мови й підносити повагу до неї.
(Іван Огієнко)Кожний інтелігент, виступаючи з публічною промовою, мусить виголошувати її тільки соборною літературною мовою.
(Іван Огієнко)Кожен інтелігент, що публічно промовляє: зо сцени, в церкві, в суді, в школі, на зборах, на відчитах і т. ін., обов'язаний промовляти тільки соборною літературною мовою й вимовою.
(Іван Огієнко)Кожний інтелігент, що виправдує своє незнання соборної літературної мови нефаховістю, прикриває тим тільки своє мовне лінивство та рідномовну політичну несвідомість.
(Іван Огієнко)Кожен поет, кожен письменник повинен писати свої ім'я і прізвище тільки під такими рядками, задля яких він ладний змахнути шаблею в будь-яку хвилину. Цього вимагає наш вік, цього вимагає і прогрес літератури, культури.
(Константіне Ґамсахурдіа)