Яким би великим не був письменник
Яким би великим не був письменник, його перше почуття - острах: а чи сягне його твір серця іншої людини?
(Константіне Ґамсахурдіа)
Яким би великим не був письменник, його перше почуття - острах: а чи сягне його твір серця іншої людини?
(Константіне Ґамсахурдіа)Бог спостерігає за людиною з її серця.
(Володимир Черняк)Віддав Богові душу, а чортиці - серце і гаманець.
(Флоріан Боднар)Великих людей не конче шукай між народами великим числом. Сю правду стверджуємо вже між старовинними народами. Спартанці не числом славні, а римляни зразу малі, убогі як народ, - багаті були на героїв, майже кожна людина в них на героя виростала. Великий народ саме у хвилинах розкладу-занепаду більше має в собі гнилі, ніж малий. Чим більший народ, тим більше зло, скоро раз закрадеться, поширюється. Ви, котрі маєте ясне розуміння того, що дрімає ще в народі на дні серця, що імлисте, не схоплене у виразистий вид, є ще тільки надією, прочуттям, тільки зерном будочності, ви, котрі все те могутньою думкою обіймаєте, ви всі станете рішальною силою в нашій історії...
(Уляна Кравченко)Все те, що у жінки на серці, у її чоловіка в печінках.
(Флоріан Боднар)Геній - це коли серце набагато слабше за дух.
(Володимир Голобородько)Голосували серцем, а треба було бюлетенем.
(Борис Ревчун)Дві речі радують наші серця своїм зростанням: прибутки олігархів та ціни. Решта - то все пшик!
(Йосип Білоскурський)Для тих, хто вибирає серцем, потрібний не кардіолог, а психіатр.
(Юрій Меліхов)Доля України вирішується в наших душах і серцях.
(Дмитро Мирон)Живуть на землі й ті, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім'я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
(Григорій Сковорода)Кожна жінка в глибині свого серця мріє про велике кохання - єдине, неповторне, всепрощаюче, на все готове, скромне і самостійне.
(Відун Рувит)Коли душа кричить, а серце плаче, значить - у них різноголосся.
(Василь Титечко)Лірика має хапати за серце, а сатира - за печінку.
(Юрій Береза)Не жалуй тих, що терплять без власної вини; їх доля гне, каторга в'язнить, а вони спокій окривають... у серці... Жаль тих, що на них почуття вини затяжіло, що в грудях носять звої змій, що терплять із власної вини... До таких душ годі прийти з потіхою, полегшею...
(Уляна Кравченко)