Немає негарних жінок, є тільки жінки, які не знають, як зробити себе гарним
Немає негарних жінок, є тільки жінки, які не знають, як зробити себе гарними.
(Жан де Лабрюєр)Немає негарних жінок, є тільки жінки, які не знають, як зробити себе гарними.
(Жан де Лабрюєр)Немає нічого безбарвнішого, ніж характер безхарактерної людини.
(Жан де Лабрюєр)Одні гідні похвал і прославлення за те, що добре пишуть, інші - за те, що зовсім не пишуть.
(Жан де Лабрюєр)Одна з ознак пересічності - безупинне базікання.
(Жан де Лабрюєр)Одна з ознак посередності розуму є бажання постійно розповідати.
(Жан де Лабрюєр)Помилки дурнів часом такі разючі, їх так складно передбачити, що вони заганяють мудреців у тупик і корисні лише тим, хто їх припускається.
(Жан де Лабрюєр)Помилки дурнів іноді такі разючі, їх так важко передбачити, що вони заганяють мудреців у безвихідь і корисні лише тим, хто їх коїть.
(Жан де Лабрюєр)Розум усіх людей, разом узятих, не допоможе тому, у кого немає свого.
(Жан де Лабрюєр)Розумний вираз обличчя у чоловіків - те ж саме, що правильність рис у жінок; це різновид краси, яку бажали б мати і наймарнолюбніші люди.
(Жан де Лабрюєр)Талант співрозмовника має не той, хто охоче говорить сам, а той, з ким охоче говорять інші люди; якщо після розмови з вами людина задоволена собою і своєю дотепністю, значить, вона цілком задоволена й вами. Люди хочуть не захоплюватися, а подобатися.
(Жан де Лабрюєр)У кожного своє поняття про жіночу привабливість; краса - це щось непорушніше й не залежне від смаків та суджень.
(Жан де Лабрюєр)Хто йде повільно і не поспішаючи, тому не довга жодна дорога; хто терпляче готується в дорогу, той неодмінно приходить до мети.
(Жан де Лабрюєр)Часто люди падають з великої висоти через ті самі вади, які допомогли їм її досягти.
(Жан де Лабрюєр)Шляхетне тільки те, що безкорисливе.
(Жан де Лабрюєр)Яка б не була причина, котрій чоловіки зобов'язані жіночим неуцтвом, вони повинні радіти з того, що у жінок, що взяли таку владу над ними, немає хоча б переваги в освіченості.
(Жан де Лабрюєр)Якби людина вміла червоніти перед самою собою, від скількох злочинів, не лише прихованих, але і явних, вона б себе вберегла.
(Жан де Лабрюєр)Якщо б дурень боявся сказати дурість, він вже не був би дурнем.
(Жан де Лабрюєр)Якщо бідність людини вимірюється її потребами, то славолюб і скупий помирають у найтяжчій бідності.
(Жан де Лабрюєр)Якщо дві жінки, до яких ми відчуваємо рівно дружні почуття, посварилися, то, навіть не маючи ніякого відношення до причини їхньої сварки, нам все-таки не вдається зберегти однаково добрі стосунки з тією й іншою: найчастіше мусимо вибирати між ними чи втрачати обох.
(Жан де Лабрюєр)Любити... один одного люди перестають лише тому, що колись занадто сильно любили.
(Жан де Лабрюєр)