Музика - це мова почуттів
Музика - це мова почуттів.
(Ліна Костенко)Музика - це мова почуттів.
(Ліна Костенко)Все повинно минати, бо інакше нічого не настане.
(Ліна Костенко)І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
(Ліна Костенко)Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива.
(Ліна Костенко)Між сказаним і зробленим - океан.
(Ліна Костенко)Єдине, що від нас іще залежить, - принаймні вік прожити як належить.
(Ліна Костенко)Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись.
(Ліна Костенко)Любов - це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
(Ліна Костенко)Кохання, вірність - істини одвічні. Створили їх іще до нас, давно.
(Ліна Костенко)Взагалі мені здається, все наше життя - це чекання найгіршого і надія на краще.
(Ліна Костенко)Помиляються не в коханні. Помиляються в людях, яких кохають.
(Ліна Костенко)Не забувайте мріяти щодня. Не забувайте усміхатись горю. Усміхнені вуста - це та броня, яку не зломить навіть ваша доля.
(Ліна Костенко)Нехай думки вам серце не тривожать, не варто плакать, нічого кричать, не бійтеся, коли про вас говорять, лякайтеся, коли про вас мовчать.
(Ліна Костенко)Скажи, навіщо людству розум, щоб так цей світ занапастить?
(Ліна Костенко)Так без кохання і життя тьмяніє як лист осінній, піде в небуття. Щасливий той, хто зрозуміть зуміє, що лиш любов - продовження життя.
(Ліна Костенко)Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
(Ліна Костенко)І жах, і кров, і смерть, і відчай, І клекіт хижої орди, Маленький сірий чоловічок Накоїв чорної біди. Це звір огидної породи, Лох-Несс холодної Неви. Куди ж ви дивитесь, народи?! Сьогодні ми, а завтра - ви.
(Ліна Костенко)Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки.
(Ліна Костенко)Пристрасть - це натхнення тіла, а кохання - це натхнення душі.
(Ліна Костенко)Дорога до щастя - це не шосе, а маленька стежка.
(Ліна Костенко)