Усі усіх не люблять
Усі усіх не люблять. Це біда.
(Ліна Костенко)Усі усіх не люблять. Це біда.
(Ліна Костенко)Час працює на тих, хто працює на нього.
(Ліна Костенко)Час іде і здмухує попіл.
(Ліна Костенко)Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів.
(Ліна Костенко)Є вірші - квіти. Вірші - дуби. Є іграшки - вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є - каторжани.
(Ліна Костенко)Єдиний, хто не втомлюється, - час.
(Ліна Костенко)Історія проситься в сни нащадків.
(Ліна Костенко)А слово - струм. А слово - зброя. А віще слово - вічове.
(Ліна Костенко)Адресовані людям вірші - найщиріший у світі лист.
(Ліна Костенко)Вибираєм ми дорогу. І вона нас вибира.
(Ліна Костенко)Діапазон мети і метушніПоету мстить в неправедному слові.
(Ліна Костенко)Де є та грань - хто люди, хто юрма?
(Ліна Костенко)Душа пройшла всі стадії печалі -Тепер уже сміятися пора.
(Ліна Костенко)Душа, зруйнована, як Троя, своїх убивць переживе.
(Ліна Костенко)Кожне покоління вип'є свою чашу. Але чому вони повинні пити ще й нашу?
(Ліна Костенко)Колись були Орфеї, а тепер корифеї.
(Ліна Костенко)Ми любимо тих, що знали нас молодими. Їхня пам'ять - музей коштовностей, які ми колись розгубили.
(Ліна Костенко)На спіритичних сеансах історії найголосніше говорять мертві.
(Ліна Костенко)Найкращий вірш не ходить на свободі.
(Ліна Костенко)Не бий на сполох в невідлитий дзвін.
(Ліна Костенко)