Море, сонце, кохана людина поруч, що може бути краще
Море, сонце, кохана людина поруч, що може бути краще!
Море, сонце, кохана людина поруч, що може бути краще!
Літо - це поцілунок сонячного зайчика, солоний бриз моря, полуниця і багато-багато сонця...
У всіх літо, море, сонце, повітря і вода - один я в царстві розпеченого бетону і задушливого асфальту! Що це за життя?!
Зимове море - це щось приголомшливе! Стільки в ньому сили, волі, енергії. Поруч з ним хочеться дихати. Глибоко, наче в перший раз. До запаморочення.
Уявляю своє майбутнє в чорному кольорі: на чорному лімузині я їду відпочивати на Чорне море пригощатися чорною ікрою.
Біля моря особливо швидко пролітають дві речі - час і гроші.
Душа проситься на море, а тіло збирається на роботу...
Море і відпочинок - це ще дві вічні стихії, з якими не хочеться розлучатися.
Ось цілий рік мрієш про море, а потім приїжджаєш, дивишся на нього і не знаєш, як воно все поміститься в серце.
Кращий спосіб відпочити - це втекти від людей в місті до медуз в море.
Час від часу про море мріють всі: одні - по дорозі на роботу в задушливому автобусі, інші - відповідаючи на численні робочі повідомлення і розгрібаючи купу справ.
Спробуй зупинитися і стати морем: йому найменше справи до цієї шаленої біганини і безглуздої роботи.
Стоїш на березі і відчуваєш солоний запах вітру, що віє з моря. І віриш, що вільний ти і життя лише почалася.
Коли спостерігаєш за морем, завжди захоплюєшся його глибиною і вічним рухом, тобі здається, що воно нескінченно і життя - нескінченна разом з ним...
Море. Чотири літери, яких так багато свіжості, глибини, насолоди і спокою.
Море вабить людей своєю магічною красою та загадковою величчю.
Море не знає милосердя. Не знає іншої влади, крім своєї власної.
Зрозумій, на небесах тільки й розмов, що про море. Яке воно безкінечно прекрасне.
Обери собі друга, ти не можеш бути щасливий один: щастя є справою двох.
Дай людям спільну власність і вони стануть ворогами. Дай їм спільного ворога і вони подружаться.