Марне пронеслись
Марне пронеслись.
(Тарас Шевченко)
Марне пронеслись.
(Тарас Шевченко)Ми вдвох, колись, гасили сонцеі поцілункамив далеку пранічзасвічували зорі.
(Юрій Коломиєць)Мовчання - ось голос справжнього почуття.
(Шарідан)Ніким не коханий, здається мені той, хто сам нікого не кохає.
(Демокріт)Ніколи не слід засуджувати тих, кого кохаєш.
(Справжня Прихильність Сліпа)Нічка тиха і темна була, Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і темна була...
(Леся Українка)Ніяка зовнішня чарівність не може бути повною, якщо вона не осяяна внутрішньою красою.
(Віктор Марі Гюго)Ніякої драми, нічого хвилюючого немає ні в чому, окрім людських взаємин.
(Антуан де Сент-Екзюпері)На порозі гість веселий -Дощ блакитний, весняний... Хто постелю нам постелеУ світлиці запашній?
(Максим Рильський)Над ставом місяць тихо став, І ліс задумався на чатах. Бліді були твої уста, А в мене зацвіли шкарлатом.
(Наталя Лівицька-Холодна)Надлишок знань породжує нестачу бажання.
(Гросс)Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі?
(Тарас Шевченко)Не дивитись одне на одного, але дивитись в одному напрямі - ось що значить кохати.
(Антуан де Сент-Екзюпері)Не кажи з тугою: їх немає, Але з вдячністю: були.
(Жуковський)Не дивися так привітно, Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться.
(Павло Тичина)Нема ліпшого на небіНад зорю в погоду, -Нема кращого на світіНад дівочу вроду.
(Пантелеймон Куліш)Ой не світи, місяченьку, не світи нікому -Тільки світи миленькому, як іде додому -Світи йому ранесенько та й розганяй хмариА як же він іншу має, то зайди за хмари.
Палає ніч пташиним співом. Хто ж, люба, ложе нам постелить?Дивись, як сяє мерехтливоУ вікна місяць - чару келих.
(Богдан-Ігор Антонич)По відношенню до тих, кого кохаєш, не слід бути завжди правим.
(Ітьє)Поспішайте скоритися спокусі, доки вона від вас не віддалилася.
(Казанова)