З гірської вершини навіть бурхливе море здається гладкою рівниною.

Звільніть себе від надії, що море коли-небудь заспокоїться. Ми повинні навчитися плисти при сильному вітрі.

Зимове море - це щось приголомшливе! Стільки в ньому сили, волі, енергії. Поруч з ним хочеться дихати. Глибоко, наче в перший раз. До запаморочення.

З рани, невдало завданої деспотові, ллється море чужої крові.

З рани, невдало нанесеної деспотові, ллється море чужої крові.

Зрозумій, на небесах тільки й розмов, що про море. Яке воно безкінечно прекрасне.

Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.

В калюжу сідають ті, кому і море по коліна.

Книги - це маяки в океані часу.

Кожна крапля води має шанс коли-небудь потрапити в океан.

Коли довго дивишся на море, починаєш сумувати за людьми, а коли довго дивишся на людей - за морем.

Коли море спокійне, усякий може бути керманичем.

Коли спостерігаєш за морем, завжди захоплюєшся його глибиною і вічним рухом, тобі здається, що воно нескінченно і життя - нескінченна разом з ним...

Коли я стикаюся з труднощами, то йду до моря нагадати собі, як нікчемна суєта. Море - мій підручник і вчитель.

Крапля ліні переносить море роботи на завтра.