🎲 Українські анекдоти

Іноді дивишся на людину і напрошується питання: воно народилося придурком чи курси якісь додатково проходило?!

Іноді мені так важко, і так хочеться щоб хтось мене обійняв і сказав: Я знаю важко. Але все буде добре. Візьми шоколадку і 8 мільйонів доларів!

Іноді - настрій сидіти під ковдрочкою тихенько, як мишка. А іноді - бажання лізти на Говерлу у сніг по пояс. Це яких вітамінів не вистачає в організмі?

Іноді понаставляю дужечок ось так))))), а потім думаю: Чи не занадто голосно я сміюся?

Іноді сиджу і думаю:
- От нафіга воно мені все треба?
А Нафіга відповідає:
- Треба, треба...

Іноді так незручно буває, коли вже три рази перепитала шо-шо, а так і не почула шо... )

Іноді так хочеться стати їжаком... Зібрати в торбинку всяку фігню... і повільно піти в туман.

Іноді щастя звалюється так несподівано, що не встигаєш відскочити убік.

Іноді я відчуваю, що пора вже братися за справу, але справа так красиво лежить, що чіпати її навіть якось незручно.

Іноді, я сама до себе грізно ричу: "Будеш ти нарешті працювати чи ні?!" І тут ніжним голоском собі відповідаю: "Ні!"