Коханий! Все для тебе зроблю,
Що забажаєш - все пороблю:
Свиней накормлю, якщо треба,
І зірку я дістану з неба.
Для тебе курку я заріжу,
Смачненьку зроблю тобі їжу.
І з стайні гній порозкидаю,
Тому що я тебе кохаю!!!
Я любиму так кохаю,
Що усе їй дозволяю.
В день кохання та любові
Їй кажу, як на долоні -
Можеш ти лежать на боці,
Навіть ковиряться в носі,
І нічого не робити,
Можеш байдики ти бити,
Можеш телик ти дивитись,
Можеш в ванні і не митись,
Можеш спати і співати,
З крісла можеш не вставати,
Їсти можеш не давати,
Все одно буду кохати!
Тебе вітаю я кохана,
Для мене ти завжди бажана.
Із днем Святого Валентина!
Моя любов веде до Рима!
В цей день я хочу побажати:
Мене одного лиш кохати,
Тоді навіки буду твій,
Й здійсню для тебе купу мрій!
Я у мамки Валентинчик,
А у татка - Валентин.
Я такий ще, як мізинчик,
І не тільки я один.
У сусідів Валентинки,
Може ще десь вони є.
І всі ніжні, мов тичинки, -
З ними сонце заграє.
З ними граюсь на подвір'ї,
Бо не хочу буть один.
Вони вірять, і я вірю -
Буде з мене Валентин!
Від всього серця і душі,
Прийми ти побажання,
Хай радість сяє на душі,
А в серці хай горить кохання.
Не знай ні сліз а ні печалі,
Зумій ти вірність зберегти,
І бути вірною в коханні.
З Валентина світлим святом!
Гарячі вітання!
Друзів, успіхів багато,
Ніжності, кохання!
В цей чудовий день
Нехай Валентин як в добрій казці
Подарує тобі щастя,
А Амурчик у намисті
Принесе кохання чисте,
А від мене подарунок -
Дружній поцілунок.
Душа, як голуб, в клітці б'ється,
Коли коханої не чує голос.
І тіло тлінне кинути все рветься
Шукать летить і в заметіль і в холод.
І лише сонця промінь, що коханням зветься
Усе єство безмежно заспокоїть
Теплом наповнить.
Смуток цей минеться.
Душа, як голуб, світу усміхнеться!
Я так тебе люблю,
Що стримати не в силах
Моїх бажань і мрій політ,
І в день любові Валентинів
Наважилась освідчитись тобі.
Моє кохання, як метелик:
Тендітне, ніжне, боязкею
Лиш обернись - я біля тебе,
А не помітиш - то й нема мене.
Кричу на весь всесвіт: Кохаю!
І скромно додаю: Вітаю!
З Днем святого Валентина,
Я Тебе вітаю!
Море радості в кохані,
Я тобі бажаю!
Зорю з неба, перли з дна,
Я тобі дістану!
Хай усмішка на лиці,
В тебе лиш засяє!
А медові оченята,
Хай до себе тягнуть!
Поцілунки в день святковий,
Лиш тобі хай будуть!
А як тебе тепер забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
Такого безміру в добі!...
Це може навіть і не вірші,
А кохання кинуте моє тобі
Хай день дарує усмішку тобі,
а вечір затишок й палке кохання,
І щоб завжди в твоєму крузі,
була любов і вірні друзі!!!
Ти найкраща в світі,
Найдорожча у житті,
Дівчина, яку чекав весь час
Ніхто і ніщо не роз'єднає нас.
Втопитись у твоїх очицях -
Безмежнім океані я могла...
У безлічі чужих, незнаних лицях
Твоє шукала, але... не знайшла
Як раптом погляд серденько прорізав,
Він заспівав тоненьким голоском!
Перевернув в душі усяке й різне
І влаштував безжальний перелом...
Я зрозуміла - це ВОНА настала -
Фіаско чи тріумф - перша любов.
Вона із самої душі сльозу пускала
І стрепенала серце знов і знов!
Сльоза ж та корінь у душі пустила,
Не витягти його звідтіль тепер...
Глибокий, але ніжний шрам лишила,
А корінь болі так і не помер.
Пройдуть роки... забудуться по-троху
Твої безмежні сірі ті моря.
Ми зробим в різні боки кроки...
Наш шлях освітить із небес зоря
Як раптом серце знову запалає!
Той корінь пустить пагінець новий
Тебе іще сильніше покохаю!
Той сон обом нам стане дорогий...