Євгене, Євгене! В тобі мої гени Чверть віку нуртують в крові І плідні сумління вселяють щоденно У будні твої трудові. Як стрімко у вирій роки відлітають - Від них не чекай вороття... Жалкуєш, що весни так болісно тануть В бурлінні земного життя. А першого березня, в зоряну дату, Коли ти ще ніживсь у сні, Нагрянув, як гість, ювілей двадцять п'ятий, Вклонившись тобі і весні. ... Ти будеш родину свою виглядати, Радіти приходу весни, І з піснею жайвора день зустрічати Під небом безмежним, ясним.
Життя до Ваших верховин, Із року в рік життя торує, В день Ваших світлих іменин, Від всього серця Вам даруєм. Хай огортають Вас літа, теплом таким, Що з серця Вашого струмує. Хай доля Вас ощедрує добром, З яким людина в серці радість чує. Живіть, творіть під сонцем осяйним, Хай Вашим другом буде кожна днина, І будьте вічно молодим як в колоску зернина. Хай Ваше серце лагідне і ніжне, Не знає болю, смутку і образ, Нехай здоров'я у Вас буде, І негаразди завжди обминають Вас, Те бажаєм що щастям звуть люди, Хай усмішка не сходить з лиця. Хай життя Вашу піснею буде, А тій пісні не буде кінця. О Боже ти живеш над нами, Тебе благаємо в цей час, Пошли здоров'я нашому таткові, І збережи його для нас.
Нехай весни летять до тебе лелеками, Щоб ти не старів, а молодів з роками. Бажаємо тепла і добра, Щоб всі невдачі згоріли до тла, Щастя і здоров'я зичимо тобі без ліку, Радості в предовгому віку.
