Прислів'я №121
Весна ледачого не любить.
Весна ледачого не любить.
Весняне сонце як дівчини серце.
Весняний день рік годує
Видно пана по халявах
Виміняв шило на швайку
Виросло лоша - кобилі поміч
Високе дерево вітер зламає найперше
Високі гори мають найглибші доли
Високо літає, та низько сідає.
Виходиш з дому - кланяйся життю молодому.
Вівцю, котра не тримається отари, заберуть вовки.
Від господарського ока худоба поправляється
Від красних слів язик не відсохне.
Від путящого господаря собака не втече.
Від роботи й коні дохнуть
Від солодких слів кислиці не посолодшають
Від теплого слова і лід розмерзає
Вік звікувати - не в гостях побувати..
Вік пройшов - як батогом ляснув.
Він уже чужий вік живе.