Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, -Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотогоЗазнає щастя молодого, Бажаного, страшного тогоГріха!
(Іван Франко)Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засих
