Гей, поки б'ється в хвилях злив Доби сієї лютий вітер, Так треба грому дужи
Гей, поки б'ється в хвилях злив Доби сієї лютий вітер, Так треба грому дужих слів, Що загули б в литаврах літер!
(Євген Маланюк)Гей, поки б'ється в хвилях злив Доби сієї лютий вітер, Так треба грому дужих слів, Що загули б в литаврах літер!
(Євген Маланюк)Громадянство все менше читає, так знову просплять Україну... Нечитання вижене українців зі світу.
(Євген Маланюк)Демон Мистецтва вибачає кров, морд, навіть зраду, навіть розпусту, вибачає всі злочини, крім одного, злочину фальшу, злочину проти музикальності, проти вищої мистецької краси.
(Євген Маланюк)Малоросійство - це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція. Капітуляція ще перед боєм.
(Євген Маланюк)Наша національна проблема - брак почуття ієрархії.
(Євген Маланюк)Чого досі ніхто не задумався "чому нам не щастить в історії?".
(Євген Маланюк)Що ж таке малорос? Це - тип національно-дефективний, скалічений психічно, духово, а - в наслідках, часом - і расово.
(Євген Маланюк)Безкриле серце не окрилити.
(Євген Маланюк)Можна смерть лиш смертю здолати, Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб датиВ життєдавчому житі - Життя.
(Євген Маланюк)Нація - це невсипуща внутрішня "боротьба" сил формотворчих і ідеотворчих з інертною масою ("більшістю") етносу.
(Євген Маланюк)Поезія має ту властивість, що зникнути навіки не може: заакумульована в ній творча енергія не лише не гине, а й має здібність періодично відроджуватися.
(Євген Маланюк)Українській душі бракує почуття трагічного, незважаючи на всю об'єктивну трагічність української історії.
(Євген Маланюк)Чому стилетом був мій стилосІ стилосом бував стилет.
(Євген Маланюк)Як в нації вождя нема, Тоді вожді її - поети.
(Євген Маланюк)Малорос - це людина, яка капітулює ще до початку битви.
(Євген Маланюк)