Ми так любимо критикувати
Ми так любимо критикувати, що втрачаємо здатність глибоко відчувати справді прекрасні творіння.
(Жан де Лабрюєр)Ми так любимо критикувати, що втрачаємо здатність глибоко відчувати справді прекрасні творіння.
(Жан де Лабрюєр)Щедрість полягає не стільки в тому, щоб давати багато, скільки в тому, щоб давати своєчасно.
(Жан де Лабрюєр)Якщо книга возвеличує душу, вселяючи в неї мужність і благородні пориви, судіть про неї тільки за цими почуттями: вона чудова і створена рукою майстра.
(Жан де Лабрюєр)Ясний розум, що допомагає нам писати хороші книжки, водночас змушує нас сумніватися, чи насправді вони такі хороші, аби їх читати.
(Жан де Лабрюєр)Що більш соромно: не отримати місце, яке заслужив, чи посісти місце, не заслуживши його?
(Жан де Лабрюєр)До високого статусу ведуть два шляхи: протоптаний прямий шлях та обхідна терниста дорога, значно коротша.
(Жан де Лабрюєр)Іноді буває простіше залишити роботу, аніж жалітися на неї.
(Жан де Лабрюєр)Довіра - перша умова дружби.
(Жан де Лабрюєр)Якби людина вміла задовольнятися тим, що має, а не зазіхати на надбання сусіда, вона б завжди насолоджувалась світом і свободою.
(Жан де Лабрюєр)В усне мовлення можна вкласти ще глибший зміст, ніж у писемне.
(Жан де Лабрюєр)В житті людини є тільки три події: народження, життя, смерть. Вона не відчуває, як народжується; страждає, вмираючи; і забуває жити.
(Жан де Лабрюєр)Вмирає любов від втоми, а ховає її забуття.
(Жан де Лабрюєр)Для того, щоб писати ясно, кожен творець має уявляти себе на місці читача.
(Жан де Лабрюєр)Зробити помилку й зазнати невдачі - гідно жалю; але жаль за нерозумно розтрачений часом, не завжди допомагає людям розумно вжити його залишок.
(Жан де Лабрюєр)Коли жінка, захоплена зненацька неодягнутою, скрикує, то це потрібно розуміти лише так, що вона злякалася, що недостатньо добре виглядає у такому вигляді.
(Жан де Лабрюєр)Легше запитати старого про те, коли він умре, ніж жінку про те, коли вона народилася.
(Жан де Лабрюєр)Ми хочемо бути джерелом всіх радостей або, якщо це неможливо, всіх нещасть того, кого ми любимо.
(Жан де Лабрюєр)Одні гідні похвал і прославлення за те, що добре пишуть, інші - за те, що зовсім не пишуть.
(Жан де Лабрюєр)Одна з ознак пересічності - безупинне базікання.
(Жан де Лабрюєр)Розум усіх людей, разом узятих, не допоможе тому, у кого немає свого.
(Жан де Лабрюєр)