Нації вмирають не від інфаркту
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
(Ліна Костенко)Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
(Ліна Костенко)І кожен фініш - це, по суті, старт.
(Ліна Костенко)Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось... Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі!
(Ліна Костенко)Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.
(Ліна Костенко)А ви думали, що Україна так просто. Україна - це супер. Україна - це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
(Ліна Костенко)Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
(Ліна Костенко)У нас же так, якщо говориш українською, то вже й націоналіст.
(Ліна Костенко)І щось в мені таке велить збіліти в гнів до сотого коліна! І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна.
(Ліна Костенко)Це ж треба мати сатанинський намір, чаїть в собі невиліковний сказ, щоб тяжко так знущатися над нами, та ще й у всьому звинувачувати нас!
(Ліна Костенко)Ми воїни. Не ледарі. Не лежні І наше діло праведне й святе. Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.
(Ліна Костенко)У кожної нації свої хвороби. У Росії - невиліковна.
(Ліна Костенко)Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.
(Ліна Костенко)Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.
(Ліна Костенко)Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
(Ліна Костенко)Ні, я жива, я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!
(Ліна Костенко)Є боротьба за долю України. Все інше - то велике мискоборство.
(Ліна Костенко)На віях тиші мерехтять сніжинки, зима крізь вії дивиться на світ...
(Ліна Костенко)Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
(Ліна Костенко)Яка між нами райдуга стояла! Яка між нами прірва пролягла!
(Ліна Костенко)Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах.
(Ліна Костенко)