Щоб виховувати іншого
Щоб виховувати іншого, ми повинні виховати насамперед себе.
(Микола Гоголь)Щоб виховувати іншого, ми повинні виховати насамперед себе.
(Микола Гоголь)Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.
(Микола Гоголь)Молодість щаслива тим, що в неї є майбутнє.
(Микола Гоголь)Бути у світі й нічим не позначити свого існування - це здається мені жахливим.
(Микола Гоголь)Кожне слово неосяжне.
(Микола Гоголь)Мерці так само втручаються у справи наші і діють разом з нами, як живі.
(Микола Гоголь)Слава не може наситити і дати насолоду тому, хто украв її, а не заслужив; вона викликає постійний трепет тільки в гідних їх.
(Микола Гоголь)Часто крізь видимий світу сміх ллються невидимі світу сльози.
(Микола Гоголь)Архітектура - теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.
(Микола Гоголь)Варто тільки дотепному посміятися з одного боку справи, як слідом за ним тупіший і дурніший глузуватиме з усіх боків справи.
(Микола Гоголь)Глупота є особливою принадою гарненької жінки.
(Микола Гоголь)Гнів скрізь недоречний, а більш за все у справі справедливій, тому що затемнює і каламутить її.
(Микола Гоголь)Дивіться на те, чи любите ви інших, а не на те - чи люблять вас інші.
(Микола Гоголь)Жінці легше поцілуватися з чортом, ніж назвати когось красунею.
(Микола Гоголь)Навряд чи є вища з насолод, ніж насолода творити.
(Микола Гоголь)Поети з'являються не звідкись з-за моря, а виходять зі свого народу.
(Микола Гоголь)Поріднитися душею, а не кров'ю, може лише людина.
(Микола Гоголь)Потрібно зі сміхом бути дуже обережним, - тим більше, що він заразливий.
(Микола Гоголь)Стань спершу сам чистішим душею, а потім намагайся, щоб інші були чистіші.
(Микола Гоголь)Стражданнями і горем визначено нам добувати зернини мудрості, не видобуті із книг.
(Микола Гоголь)