Вінець хвали - старість
Вінець хвали - старість.
(Григорій Сковорода)Вінець хвали - старість.
(Григорій Сковорода)Вірно, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: "Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема".
(Григорій Сковорода)Веселість - це здоров'я гармонійної душі. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела.
(Григорій Сковорода)
Видно, що життя живе тоді, коли думка наша, люблячи істину, любить висліджувати стежинки її, і, зустрівши око її, торжествує і радіє з цього незаходимого світла.
(Григорій Сковорода)Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
(Григорій Сковорода)Всіх подарунків дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
(Григорій Сковорода)Все минає, але любов після всього зостається.
(Григорій Сковорода)
Все - трава і лушпиння, все - х і тінь, все минає; серцем же людина вічна.
(Григорій Сковорода)Все минає, любов же ніколи, все тебе облишить, крім любого, в тобі сущого.
(Григорій Сковорода)Глупість тисячі нерозумних живописців не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, і тільки дехто з величезної кількості любителів її осягає.
(Григорій Сковорода)Де ти знайдеш жар, коли весь вогонь чеснот загас?
(Григорій Сковорода)
Де серце повне вагань, там огида і нудьга.
(Григорій Сковорода)Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
(Григорій Сковорода)Для мене нема нічого дорожчого чи солодшого, ніж душа, яка мене любить, хоч би бракувало всього іншого.
(Григорій Сковорода)До яких пороків призводять здоров'я з багатством? Цілі республіки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш і тепер, скількох багатство, як навідь світового потопу, пожерло, а душі їхні від надмірних затій, як млинове каміння, самі себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
(Григорій Сковорода)Добра, тобто справжня людина, завжди виносить добре із доброго скарбу серця.
(Григорій Сковорода)Довго сам учись, коли хочеш учити інших. В усіх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
(Григорій Сковорода)Дружать тільки з тими, до кого відчувають особливе духовне ваблення.
(Григорій Сковорода)Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогів, не має також і друзів.
(Григорій Сковорода)Думки, наче повітря; його годі побачити, але воно твердіше землі і сильніше води: ламає дерева, руйнує будівлі, жене хвилі й кораблі, їсть залізо і камінь, гасить і роздуває полум'я. Так і думки сердечні - начебто немає їх, але від цієї іскри пожежа, хвилювання і руїна, від цього зерна залежить ціле дерево нашого життя.
(Григорій Сковорода)