Досвід і дурість: парадокс нашої мудрості
Джерело нашої мудрості - наш досвід, джерело нашого досвіду - наша дурість.
Джерело нашої мудрості - наш досвід, джерело нашого досвіду - наша дурість.
Діамант, що впав у бруд, все одно залишається діамантом, а пил, що піднявся аж до неба, так і залишається пилом.
Мудрість приходить з роками.
А потім йде...
На жаль, у багатьох мудрість проявляється тільки двома зубами...
Мудрий не боїться, той хто боїться не думає.
Мудрість часто імітують за допомогою ерудиції.
Мудрість приходить з роками. Але користуватися нею заважає маразм що приходить у старості.
Не можна знайти свій шлях, слідуючи чужим бажанням.
Стриманість - лише спосіб посилити бажання.
Той, хто знає, чого хоче, або занадто мало хоче, або занадто багато знає.
Все буде так, як ти захочеш, але не так, як ти собі це уявляєш.
Якщо ти не будеш робити те що ти хочеш, то ти будеш робити те чого хочуть інші.
У боротьбі між "хочу" і "треба" перемогло "добіса".
Хочу тебе обійняти, розцілувати, тощо...
Прийшов, побачив, захотів.
Коли в тобі борються бажання, то завжди перемагає нездійсненне.
Хто мало хоче, той дешево коштує.
Коли Господь хоче покарати людину, він виконує її бажання.
Що цікаво: коли бажане співпадає з можливим, то бажань стає більше, а запаси можливого зменшуються.
Ну, чому так: чим більше не можна, тим більше хочеться?