Коли дах вирішив показати напрямок руху
Сіпається око? Не турбуйся, то просто твій дах вмикає поворотники, показує в яку сторону їде.
Сіпається око? Не турбуйся, то просто твій дах вмикає поворотники, показує в яку сторону їде.
Дальтонік Іван ще й досі переконаний, що збирає кубик рубік за 14 секунд.
Друзі! Будьте обережні! Шукаючи на Івана Купала папороть, Ви можете знайти ще кліща Валєру..
Галя, хоча і не влучила по мішені в тирі. Але м'яку іграшку вона забрала...
Заборона матюкатись Галю не лякала... вона вміла матом дивитись.
З ранку на Галю напали мудрі думки. Не на ту Галю напали - подумала Галя і почала думати про щось цікавіше.
Таня завжди така непостійна: то сходить з розуму, то зводить з розуму!
Якщо Галю не балувати, вона починає балуватись сама...
Наташа запланувала на вихідні нічого не робити і все встигла. Ось що значить грамотне планування часу та адекватна оцінка своїх можливостей!
Галя живе без нервових зривів! бо Галя живе так, що нервові зриви у інших!
Почуття гумору дуже допомагало б у важку хвилину! Шкода тільки, що у таку хвилину, воно, зазвичай, кудись зникає!
Терпіння звичайно сильна зброя, але іноді починаєш шкодувати, що вона НЕ вогнепальна...
Безглуздим і нещадним бунт здається тільки тому, кого б'ють. Ті, хто б'є, вважають його надзвичайно справедливим і наповненим глибоким змістом.
Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити… Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
(Ольга Кобилянська)З чоловіком, як зі збіжжям. На однім місці достигає зерно скорше, на іншім — пізніше. Один приходить борше до розуму, інший пізніше.
(Ольга Кобилянська)Що чоловік без жіночих рук? Глина.
(Ольга Кобилянська)Кругом нас – якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша.
(Ольга Кобилянська)Любов – то широке море, що має свій приплив і відплив, свої вири і підводне каміння, свої розбурхані хвилі і свою рівну та чисту поверхню.
(Ольга Кобилянська)Красу і взнеслість у природі можна ліпше відчути, як описати.
(Ольга Кобилянська)Якщо я колись стану поганою і черствою, то дорікну Богові: навіщо він наділив мене гарячим серцем і прекрасною душею? Ніхто, жодна душа не відповіла ще взаємністю на мою любов…
(Ольга Кобилянська)