Не забруднюйте своє життя людьми
Не забруднюйте своє життя людьми, які вас не цінують.
Не забруднюйте своє життя людьми, які вас не цінують.
Одна заповідь на всі віки: не нав'язуйся і не прив'язуйся.
Для створення сім'ї досить полюбити. А для збереження - потрібно навчитися терпіти і прощати.
Найкращий подарунок долі - це люди, яким ми можемо сказати "Дякую, що ти є".
Друзі - як зірки! Ти їх не завжди бачиш. Але завжди знаєш що вони є.
Наука - це бездонний колодязь, із якого ми черпаємо знання, корисний і безкорисний досвід, масу відкриттів, мудрість і навіть глупість.
Дружба, як діамант: зустрічається рідко, коштує дорого, а підробок - безліч.
Коли мені важко, я завжди згадую, що на небі є той, хто дуже мене любить і ніколи не покине.
Твій біль - це твій біль. І скільки людей тобі не співчувало, ніхто не захоче й половини відчути того, що відчуваєш ти.
Як не старайся - всім не догодиш... Тому завжди потрібно слухати власне серце і відчувати, що є важливим для тебе.
Ви знаєте, чому найкращі люди завжди страждають? Тому що вони завжди віддають усе, не вимагаючи нічого натомість, а ніхто не бачить цього.
Кохає не той, хто рветься до нашого тіла... Кохає той, хто не торкаючись тіла, обережно проникає до нас в душу.
Ніколи не розповідайте іншим багато про себе. Пам'ятайте. В хвилини заздрості німий - починає говорити. Сліпий - бачити. Глухий - чути.
Вважають, що успіх приходить до тих, хто рано встає. Ні, успіх приходить до тих, хто встає в доброму настрої.
І тільки з віком розумієш, що найкращі роки - це зовсім не молодість, а роки - коли ти щаслива і в душі спокій.
Навіть маленька позитивна думка зранку може змінити весь день!
Зустрілись Кохання і Дружба. Кохання спитало: - Навіщо існуєш ти, якщо є я? Дружба відповіла: - Щоб залишати усмішку там, де ти залишаєш сльози...
Погано, що нас цінують тільки тоді, коли ми потрібні!
Як часом хочеться туди, де імені твого ніхто не знає. Де від думок душа відпочиває. Де ні проблем, ні сліз і ні біди.
Кожен день проведений з нашими рідними - це подарунок від Бога. Ціну якого, ми часом розуміємо занадто пізно.