Любов виникає з любові
Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
(Григорій Сковорода)Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
(Григорій Сковорода)Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
(Григорій Сковорода)Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами - чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
(Григорій Сковорода)Мудрі люди, плаваючи на кораблі, вивчають для свого пожитку нещастя інших і позирають на них згори, як гомерівські боги.
(Григорій Сковорода)Ні про що не турбуватися, ні за що не переживати - значить не жити, а бути мертвим, адже турбота - рух душі, а життя - це рух.
(Григорій Сковорода)Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро... А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
(Григорій Сковорода)Ніхто не пожне міцної слави від будь-якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу від самої слави втіху.
(Григорій Сковорода)На звивистих шляхах, по горбах і через глибокі рови мчить недосвідчений вершник, якщо він погано править конем.
(Григорій Сковорода)Надмір породжує пересит, пересит - нудьгу, нудьга ж - душевну тугу, а хто хворіє на це, того не назвеш здоровим.
(Григорій Сковорода)Надмірність породжує пересиченість, пересиченість - нудьгу, нудьга ж - душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим.
(Григорій Сковорода)Найбільша справа, коли вона без природженості робиться, втрачає свою честь і вартість.
(Григорій Сковорода)Наскільки трудне все те, що непотрібне дурне! Наскільки легке і солодке все, що істинне і потрібне.
(Григорій Сковорода)Наступний, весело освітлений день - плід учорашнього, так само як добра старість - нагорода гарної юності.
(Григорій Сковорода)Нащо ж мені докоряти, Що в селі родила мати?Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься.
(Григорій Сковорода)Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
(Григорій Сковорода)Не любить серце, не бачачи краси.
(Григорій Сковорода)Не за обличчя судіть, а за серце.
(Григорій Сковорода)Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
(Григорій Сковорода)Не роби благим зла, а плоті - Богом.
(Григорій Сковорода)Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
(Григорій Сковорода)