Хто падає, за ним не тужать...
Богдан-Ігор Антонич
Палає ніч пташиним співом. Хто ж, люба, ложе нам постелить?Дивись, як сяє мерехтливоУ вікна місяць - чару келих.
Велика простота - найвища досконалість.
У чужому щасті є щось нудотне.