Тим, котрі в мовчанню терплять і гинуть, треба теплих променів; холодні слова не поможуть, повага - буквальність прав не поверне дорогих утрат... серце їх домагається щастя, теплоти, якої життя не дало... їм треба опіки ніжної, любові...
Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди. Любов, погода, ясність думки про щастя загалу, хай у душі нашій живуть, витають, хай ведуть нас до діла... Світло і правду здобуваймо, а через те царство боже тут, на землі, і для любих братів здобути нам треба...
Чи гріш, кинений дідові, це милостиня? Можна багато так розкинути гроша, а не принести пільги терплячим братам. Милостиня живе в душі. Милостиня - се любов, спочуття, се погляд очима матері на ціле людство, се відгадування серцем укритої нужди і віддавання їй самого себе.