- Я так її, я так люблюМою Україну убогу
Я так її, я так люблюМою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!
- Наш-бо селянин, двигаючи на собі почесний тягар вікових національних
Наш-бо селянин, двигаючи на собі почесний тягар вікових національних обов'язків і бувши фактично спадкоємцем періодично відмираючої шляхти, - є, може,
- І забудеться срамотня давняя година
І забудеться срамотня давняя година, І оживе добра слава, слава України!