Забудеш рідний край - твоє всохне коріння.
Павло Тичина
Не дивися так привітно, Яблуневоцвітно. Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться.
Ви знаєте, як липа шелеститьУ місячні весняні ночі? -Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить...
Не хватайте озлоблених у тюрми: вони самі собі тюрма.