Розум гострий у багатьох
Розум гострий у багатьох, але не всі навчилися мислити.
(Григорій Сковорода)Розум гострий у багатьох, але не всі навчилися мислити.
(Григорій Сковорода)Сіється гниле - виростає запашне, сіється жорстке - виростає ніжне, сіється гірке - виростає солодке, сіється нісенітниця та дурість - виростає премудре й прозірливе.
(Григорій Сковорода)Світ напочатку тішить, а потім мучить і карає.
(Григорій Сковорода)Світло відслонює нам те, про що ми в темряві лише здогадувалися.
(Григорій Сковорода)Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самі лише гаманці, міки, валізи, - це верблюд, що любить пити каламутну воду і який за в'юками не може пролізти через тісні двері в країну вічності.
(Григорій Сковорода)Скільки зла криється всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
(Григорій Сковорода)Скільки ми накидали в наш шлунок священних слів!
(Григорій Сковорода)Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
(Григорій Сковорода)Сліпі очі, коли затулені зіниці.
(Григорій Сковорода)Смерть людині - спокій.
(Григорій Сковорода)Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
(Григорій Сковорода)Сповірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
(Григорій Сковорода)Справді всяка страва і пиття корисні і добрі є, але знати треба час, місце, міру і особу.
(Григорій Сковорода)Схильність до дружби ні куплею, ні проханням, ні насиллям не досягається...
(Григорій Сковорода)Тінь яблуні не заважає.
(Григорій Сковорода)Так само, як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звідти знову переберуться у тривесельник, але нічого не досягають цим, бо разом із собою переносять жовч і страх, - так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
(Григорій Сковорода)Так як в органі одне повітря через різні трубки різні голоси витворює, отак у людському тілі один розум по- ізному діє, розкладаючись на різні складники.
(Григорій Сковорода)Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, - так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
(Григорій Сковорода)Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим і двох-трьох ворогів.
(Григорій Сковорода)Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
(Григорій Сковорода)