Хіба розумно чинить той
Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
(Григорій Сковорода)Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
(Григорій Сковорода)Хіба світ і народ - не ліпше видовище, ще й дармове, подібно до відомого Піфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне під тягарем боргів, другий карається честолюбством, третій - скнарістю, четвертий - хворобливим бажанням споглядати безглузді речі.
(Григорій Сковорода)Хіба не любов все повднуе, будуе, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
(Григорій Сковорода)Хіба не мертвою є душа, позбавлена істинної любові?
(Григорій Сковорода)Хворий смак твій - тим поганий і суд твій.
(Григорій Сковорода)Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не припиняє вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльний.
(Григорій Сковорода)Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
(Григорій Сковорода)Хто спотворює і розтліває всяку справу? - Неприродженість. Хто умертвляє науки і мистецтва? - Неприродженість... Вона всякій посаді внутрішня отрута і вбивця.
(Григорій Сковорода)Чи знаєш ти, яких ліків заживають ужалені скорпіоном? Тим-таки скорпіоном натирають рану.
(Григорій Сковорода)Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
(Григорій Сковорода)Чи є щось необхідніше людині, як дихати. І на те повсюди є повітря...
(Григорій Сковорода)Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
(Григорій Сковорода)Чисте серце перебуває в любові, а любов залишаеться в ньому ж.
(Григорій Сковорода)Шляхетна душа ненавидить явно, не прикриваючи приязним лицем своєї нехоті, - нять так лише рабські серця, що народилися на лицемірство та брехню.
(Григорій Сковорода)Шукаємо щастя по кражах, століттях, а воно скрізь завжди з нами; як риба у воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяяння - відчини лише вхід у душу свою.
(Григорій Сковорода)Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
(Григорій Сковорода)Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
(Григорій Сковорода)Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
(Григорій Сковорода)Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку.
(Григорій Сковорода)Що там веселощі й солодощі, коли нема світла? Що там мир, коли нема життя і веселощів!
(Григорій Сковорода)