Кому нема чого робити з власним знанням - викладає; хто не знаходять ужиття для власних ідеалів - виховує; хто не сподівається успіху в особистих справах - вдається до суспільних; хто свідомий власної нікчемності - живе заради своїх дітей.
Як правило, інтелігентна людина зазнає невдач і розчарунь насамперед через те, що занадто поспішає та забігає наперед... (розчаровується в родинному житті, одружившись у віці двадцятьох - тридцятьох років, тим часом як одружуватись слід у сорок - п'ятдесят років, озброївшись життєвим досвідом; безуспішно силкується зробити кар'єру в тридцяти - сорок років, замість вичікувати в слушній певності, що в п'ятдесят - шістдесят років кар'єра сама собою прийде; марно прагне в сорок - п'ятдесят років відомости та слави, які однаково не проминуть з'явитися в шістдесят - сімдесят років; нарешті розчаровуються в житті та поспішає передчасно сконати в п'ятдесят - шістдесят років від випадкової застуди абощо, хоч була цілковита рація прожити до вісімдесятьох років, і довше.