Штірліц сидів, уткнувшись обличчям у тарілку із салатом. На столі
валялися порожні пляшки. У кутку на дивані лежала Кет. В цей день -
лютого - він дозволив собі бути справжнім радянським офіцером.
Штірліц сидів і сумував за російськими газетами... "Правда", "Известия",
"Червона зірка". Рішення пленуму ЦК КПРС - в
життя... Портрет вождя на першій сторінці... Як довго він був позбавлений
цього щастя... Зрештою Штірліц зібрав всю свою волю в кулак,
встав з унітазу і скористався давно остогидлою йому німецькою
туалетним папером...
- Штірліц, скільки буде двічі по два? - спитав Мюллер.
Голос за кадром: "Штірліц знав скільки буде двічі по два, але він
не міг відповісти на це питання, тому що не знав, що з цього
з приводу думають у центрі...