Але ж ви знаєте, що вийшло все інакше! Гітлер на поклик Штірліца з вікна не
висунувся, горщик впав Штірліцу на голову з прискоренням у 8g. Гітлер залишився
жити, тому Штірліцу ще довго не повертали колишнього прізвища та сімейного
щастя, та ще й його не комісували, а ось голова хворіла до самої перемоги.
- Барбаро, у Вас не знайдеться філіжанки кави? - втомлено запитав Штір-
осіб.
- Кави нема, але є чай. Нам учора надіслали справжній індійський чай,
- радісно заклопотала Барбара.
- Так. Наші вже близько, - подумав Штірліц.
Борман зайшов до Штірліца додому і побачив там гору порожніх
пляшок, голих танцівниць із сусіднього кабаре та п'яного в дим
Штірліца. На столі лежала записка "Завдання виконане, можете
розслабитися. Алекс".
Біля свого будинку Штірліц побачив бездомного собаку.
- Дурню, - покликав її Штірліц.
- Сам ти дурень. Я з центру, - відповів собака.
Весна 45-го. На руїнах Берліна стоїть Штірліц, обвішаний орденами
та медалями Радянського Союзу. Повз проїжджають на мотоциклах гестапівці.
"Металіст", - подумали гестапівці.
"Рокери", - подумав Штірліц.
Вранці в кабінеті біля Штірліца задзвонив телефон.
- Російський розвідник Ісаєв! Чітко відрапортував Штірліц і подумав, чи не промовив.
чого зайвого.
Вранці Штірліц вийшов з дому і не настав у калюжу.
- Не з тієї ноги підвівся, - здогадався Штірліц.
Вранці, як завжди, Штірліц гнув своє. Своє, як завжди, не гнулося!
- Краще б ти ввечері не гнулося, - думав Штірліц, підкоряючи
непокірне...
Вчителька знайомиться з дітьми, які встають і називають свої
прізвища.
- Іванов.
- Сидоров.
- Штірліц!
Вчителька:
- Це ще що таке? Вийди із класу! Завтра прийдеш із батьком!
Назавтра вчителька пояснює все батькові, що відповідає:
- Розумієте, Сема соромиться - Борман його прізвище.
Вчителька на початку навчального року знайомиться із учнями. Запитує
одного з них:
- А як твоє прізвище, хлопче?
- Штірліц.
- Ти що, смієшся з мене? Щоб завтра ж привів батьків!
Наступного дня приходить батько хлопчика. Вчителька обурюється:
- Що це таке? Я питаю у вашого сина, як його прізвище, а він
відповідає: "Штірліц".
Батько, збентежено:
- соромиться він. Бормани ми.
Від читання паперів Штірліца відволік скрегіт дерева по асфальту. Виглянувши
назовні, Штірліц побачив пастора, що повертається на лижах зі Швейцарії
Шлага.
Годинник забув на Луб'янці, Це був пароль.
Штірліц зупинив машину в лісі, відкинувся на спинку бачення і закурив. А в цей час глибоко під землею в секретному бункері Гітлер відчайдушно відтягував свій кінець.
Головною вулицею Берліна Унтер діч Лінден йшов майор
Штірліц. У ширинці його чорних есесівських штанів виднілися яскраво-
червоні труси. Назустріч йшов Борман.
- Штірліц. Схаменіться, що з вами? Застебніть штани.
До Штірліца не дійшов лист із центру. Він перечитав ще раз, але все одно не дійшло.
Дізнавшись, що Штірліц був близький до провалу, Провалу пов'язало гестапо.