Штірліц ішов на явку і раптом помітив, що за ним ідуть двоє гестапівців. Він засунув
руку в кишеню і намацав щось тверде та холодне. "Це пістолет" - подумав
Штірліц - "Ну і слава богу!".
Штірліц їхав Берліном і помітив на розі Фрідріхсштрассе людину
у довгостатевій червоноармійській шинелі та будьонівці, що ліниво рубав
перехожих шашкою зразка 1911 року.
- Зв'язковий, - сказав Штірліц.
Штірліц їхав машиною. Раптом він побачив голосуючого Мюллера.
- Хрін тобі! - подумав Штірліц і піддав газу.
Через деякий час він знову побачив голосуючого Мюллера.
- Хрін тобі! - подумав Штірліц і піддав газу.
Через деякий час він знову побачив голосуючого Мюллера.
- Хрін тобі! - подумав Штірліц і піддав газу.
- Знущається! - подумав Мюллер.
- Кільцева! - здогадався Штірліц.
Штірліц їхав у своєму автомобілі і побачив голосуючого Мюллера. Штірліц не став
зупинятися, але за кілька кілометрів знову побачив ту ж картину. Штірліц
знову не зупинився і за кілька кілометрів все повторилося ще раз.
"Кільцева", - подумав Штірліц. "Знущається", - подумав Мюллер.