Привітання №1480

Які місця! Які краї
На нашій змученій землі!
Хотіли орди звідусіль
Забрати в нас і хліб, і сіль,
Як в тридцять третім, друже-брате,
Нам "дозволялось" помирати
Від голоду...
Та ми не вмерли!
Ми - живі!
І пам'ятатимем до скрону
Яку тримала оборону
Сердешна наша Україна.
Від друзів нинішніх і пізніх.
Та цур їм, пек...
Їм шлях у пекло,
А ми співаєм, що не вмерло
Добро і правда.
А сини
Святої неньки України
І кузнях щастя їм кують
І вже ніколи і нікому
Своє - святе! - не віддадуть!
Увесь мукачівський наш люд
Знає  напевне: ________ (прізвище)
Прийшов із Вінницького краю
А хто не знає, хай послуха,
Якщо у нього добрі вуха!
Там, кажуть, люди роботящі,
Поля, лани, а не якісь хащі.
Там сіють, кажуть, буряки
А з них той цукор виробляють.
Що в чай кладуть... Ну, а буряк
Годиться може, й на первак.
_______ (ім'я, по батькові) в тім краї
У сороковім народився...
І достеменно ми не знаєм,
Чи він хрестивсь, чи не хрестивсь.
Та знаєм певне: він незмінно
Учивсь у школі на відмінно,
Потім закінчив інститут
Тепер він наш, тепер він тут!
Вознісся високо-високо
Коріння тут пустив глибоко:
Жона, донька, маленький син,
Що вже сяга до двох аршин.
А скільки друзів він тут має!
Комп'ютер навіть не витає!
Вся компанія велична -
Лікарня залізнична
Вам, в день народження, привіт
І побажання: - Сотню літ
Пожийте з нами, попрацюйте
За дріб'язки не критикуйте,
Бо ж спотикаються в імлі
І найсвятіші на землі.
Ми ж не святі, ми люди грішні,
Для нас слова найбільш утішні,
Коли ви мовите до нас:
- Оце порядок! Оце клас!
В палатах всюди чисто-чисто, -
Сестрички завжди у труді,
А в лікарів тепліють очі,
Коли вони удень чи в ночі,
Зі смертю борються...
За нас, за нашу Батьківщину,
За матір і її дитину
Горить любов, що серед нас
Посіяв Батько: Пророк - Тарас!
Здорові будьте, не журіться
До нас ви щиро посміхніться
Налийте в чарки Ви вина
За день цей вип'ємо до дня!