Привітання №2224

Не вміла я читати... І так само
Писати теж не вміла (як не гріх!),
Та в перший клас прийшла, - і друга мати
Мене зустріла під веселий сміх:
- Богданко! Не все одразу вдасться!
Піде чимало наших літ...
Ти зрозумієш, люба, що це - щастя.
Який чарівний, дивний білий світ!
І почалося... Всі знайомі лиця,
Уроки... Відпочинки... Знову клас
І я вже Ваша, краща учениця
Вітання шлю із вдячністю для Вас:
Хай сміхом Ваша сповниться оселя,
І статки теж не проминають в ній -
Аби, щасливі, світлі та веселі
Ви, Наталю Романівно, прожили
кожен день земний
А ми прийдемо - завтра, через роки,
І світлий клас - де зайчик золотив
Згадаєм не прості життя уроки,
Що їх нам перший вчитель присвятив.