Привітання №2578

Чому кохання стало поміж нами?
І ти мене так сильно полюбив?
А я чомусь пішла шляхами...
І ти мене навіки загубив...
Хоч так любити я хотіла,
Того хто любить лиш мене,
Але чомусь не полюбила.
Прошу тебе, пробач мене!
Можливо, я боялася кохання
І втратити себе поміж гріхів...
Чому тоді я не горіла,
Коли мене ти сильно полюбив?
Чому не плакала в прощаннях?
Чому не плачу я тепер?. .
Можливо, все це не кохання?. .
А що ж?. . Просте зітхання...
Воно було - тепер нема.
Пробач мене, я не твоя.