Чому кохання стало поміж нами

Чому кохання стало поміж нами? І ти мене так сильно полюбив? А я чомусь пішла шляхами... І ти мене навіки загубив... Хоч так любити я хотіла, Того хто любить лиш мене, Але чомусь не полюбила. Прошу тебе, пробач мене! Можливо, я боялася кохання І втратити себе поміж гріхів... Чому тоді я не горіла, Коли мене ти сильно полюбив? Чому не плакала в прощаннях? Чому не плачу я тепер?. . Можливо, все це не кохання?. . А що ж?. . Просте зітхання... Воно було - тепер нема. Пробач мене, я не твоя.