Чи в світі є таке мірило

Чи в світі є таке мірило, Щоб зміряти твої труди? Де джерело, натхнення, сили, Що сяєш зорею завжди? Здається - просто: дошка, крейда, Підручник, зошит, олівець. А скільки в класі різних в тебе Вразливих душ, натур, сердець? А ти їх знай мінливий настрій, Навчи з любов'ю підійти! А чи завжди у праці власній Ти бачиш бажані плоди? І знову пошуки, турботи, І вся у них ти поринай, Бо непочатий край роботи, І ти зробити все встигай. І так в дерзанні - рік за роком, Щоб учням всю себе віддать. Твоє покликання високе - Людини душу формувать. Здається: ти не знаєш втоми, Та серце не заліза сплав. Чекає рук твоїх і вдома Багато невідкладних справ. Бо дома ти - дружина, мати І вихователь у сім'ї. Твої ж бо - три кути у хаті, Й тривоги за сім'ю - твої. Та все ж міцніють в тебе крила, Як бачиш пошуків плоди. Чи є у світі те мірило, Щоб зміряти твої труди?