Хто б міг подумати, заради бога

Хто б міг подумати, заради бога! І хто б міг припустити Що жити я буду для податків, А не так просто, щоб жити... Звичайно, я не рубщик лісу, І моя мова - не чистий мат, Але я - на жаль - не поетеса, Але я - на жаль - не дипломат! І що за гірка доля - Весь день сидиш, а горб росте! Так, я - на жаль - не балерина, Я лише банальний рахівник... На все, звичайно, божа воля, Ось від того-то я і п'ю! Так вип'ємо, браття, ми за долю, За рахівничу свою!