Дитино кохана, сьогодні в життя Ти йдеш зі шкільного порога, Чекає тебе нелегка і складна Життєва негладка дорога. Вклонися доземно своїм вчителям, Hе буде таких більше в тебе, Бажаєм лиш добрих стрічати людей, І чистого, ясного неба.
ЗАПОВІТ випускнику України. Не згуби в своїм серці "людину", Світу "правди" неси полум'я, Не цурайся, люби Україну, Бережи своє чесне ім'я. Розгорни соколинії крила, Прапор "волі" здійми догори, Хай несуть Твої дужі вітрила Лиш могутні, попутні вітри. Хай щасливою буде дорога, Котру вибереш Ти серед всіх. Пам'ятай і молися до Бога, Душу хай не осквернює гріх. Не забудь своїх друзів ніколи, І затям, як святий "заповіт", Що є мама, є вчитель, є школа, Котрі вивели Тебе у світ.
Все починається із першого дзвінка В далеку путь відчалюють всі парти, А там, попереду, по круче будуть старти, Й серйозніше будуть, а поки що... Я пам'ятаю той дзвінок веселий, Що продзвенів нам в перший раз, Коли прийшли з букетом ми до школи, У свій найкращий перший клас. Не сумуй, що школа позаду, Молодість - чудова пора, Розваги будуть до упаду, Бажаю щастя і добра!
Свято радісне прийшло Школярі з сльозами, Промайнуло 9 літ Життя разом з вами. Скільки було... не злічити Різного за роки: І читання, і пісні, І шкільні уроки... Друзів тут собі знайшли І знання здобули, Пам'ятайте вчителів, Які з вами були! Світ попереду відкритий Вибирай дорогу! І звичайно не забудь Шкільного порогу!
Ми чуємо, дзвенить дзвінок, І ось пройшов останній наш урок. І в це чудове, урочисте свято, Ви чуєте вітань багато: Спасибі Вам, за те, що були з нами, За те, що вчили нас роками, За всю освіту що дали, - Людину в нас ви зберегли!
Останній дзвоник пролунав. Він довгий час нам всім співав: Він кликав на урок, з уроку, І так було щодень, щороку. Ми вас вітаємо. Прощайте, Про нас усіх не забувайте, Ви педагоги - вищий клас, Ми щиро любимо всіх вас!
