Забудеш рідний край - твоє всохне коріння
Забудеш рідний край - твоє всохне коріння.
(Павло Тичина)Забудеш рідний край - твоє всохне коріння.
(Павло Тичина)Книги, як і взагалі всі твори людського духу, не однакову мають долю.
(Павло Тичина)Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів.
(Павло Тичина)Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
(Павло Тичина)Щоб жить - ні в кого права не питаюсь. Щоб жить - я всі кайдани розірву.
(Павло Тичина)Не ховайте озлоблених у тюрми - Вони самі собі тюрма.
(Павло Тичина)О діти! Найсвітліша втіха наша, багатобарвна райдуга, перекинута до прийдешнього!
(Павло Тичина)Ах, нікого так я не люблю, як вітра вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою.
(Павло Тичина)Вся і давність, і обнова - українська мова.
(Павло Тичина)Я тільки чую ритм. І так мені боляче од цієї краси.
(Павло Тичина)Як не горю - я не живу. Як не люблю - я не співаю. Але цього я ще не знаю, Бо завжди я -Як полум'я.
(Павло Тичина)І рости, і діяти нам треба Так, щоб аж гриміло з краю в край. Угорі над нами неба, неба, А кругом простори, хоч співай.
(Павло Тичина)Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, - не може ж інакше буть!
(Павло Тичина)Все можна виправдати високою метою - та тільки не порожнечу душі.
(Павло Тичина)Предтеча завше менш талановитий за месію.
(Павло Тичина)Я єсть народ, якого Правди силаніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! -а сила знову розцвіла.
(Павло Тичина)В жорстокості живих - закон життя.
(Павло Тичина)Все на світі від примружених очей.
(Павло Тичина)Голод - революції язик.
(Павло Тичина)Де грози падають - там райдуги встають.
(Павло Тичина)