У нас же так, якщо говориш українською
У нас же так, якщо говориш українською, то вже й націоналіст.
(Ліна Костенко)У нас же так, якщо говориш українською, то вже й націоналіст.
(Ліна Костенко)І щось в мені таке велить збіліти в гнів до сотого коліна! І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна.
(Ліна Костенко)Це ж треба мати сатанинський намір, чаїть в собі невиліковний сказ, щоб тяжко так знущатися над нами, та ще й у всьому звинувачувати нас!
(Ліна Костенко)
Ми воїни. Не ледарі. Не лежні І наше діло праведне й святе. Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.
(Ліна Костенко)У кожної нації свої хвороби. У Росії - невиліковна.
(Ліна Костенко)Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.
(Ліна Костенко)Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.
(Ліна Костенко)
Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
(Ліна Костенко)Ні, я жива, я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!
(Ліна Костенко)Є боротьба за долю України. Все інше - то велике мискоборство.
(Ліна Костенко)На віях тиші мерехтять сніжинки, зима крізь вії дивиться на світ...
(Ліна Костенко)
Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
(Ліна Костенко)Яка між нами райдуга стояла! Яка між нами прірва пролягла!
(Ліна Костенко)Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах.
(Ліна Костенко)Найвище уміння - почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе...
(Ліна Костенко)Якщо кохаєш - знайдеш без адрес оцю хатину за морями снігу...
(Ліна Костенко)Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
(Ліна Костенко)Жах не в тому, що щось зміниться, - жах у тому, що все може залишитись так само.
(Ліна Костенко)І дощ, і сніг - і все воно минеться. От тільки щастя хочеться душі.
(Ліна Костенко)Хай буде сніг, і музика, і вечір. Хай серце серцю сплачує борги...
(Ліна Костенко)