Облиш забобони, обмий совість
Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
(Григорій Сковорода)Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
(Григорій Сковорода)Одна істина солодка і стара, все інше - сіно та гриб.
(Григорій Сковорода)Одна слава - тінь, другу приймають божі діти в Авраамовій пристані. Суєтна слава, потяг до набутків, отруйна пристрасть - це і в пекельні лихоманки і дочки-хидниці на опалення нечестивого серця. Але істинна слава, шукання істинного набутку, свята пристрасть - це наречені високого духу, які осолоджують у своїх обіймах чисту душу.
(Григорій Сковорода)
Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
(Григорій Сковорода)Очевидно, такий світ: якщо сам чогось зробити не може, заздрить іншим.
(Григорій Сковорода)Пізнаєш істину - ввійде тоді в кров твою сонце.
(Григорій Сковорода)Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якій ти стільки зобов'язаний.
(Григорій Сковорода)
Повільна постійність накопичує кількість, більшу від сподіваної.
(Григорій Сковорода)Подібне до подібного веде Бог.
(Григорій Сковорода)Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони не серйозні.
(Григорій Сковорода)Правда, що наука робить довершеною природженість. Та коли немає природженості, що тоді наука може зробити? Наука є практика і звичка і є дочка природи. Птах може навчитися літати - не черепаха.
(Григорій Сковорода)
Природа є першопочаткова всьому причина і саморухома пружина.
(Григорій Сковорода)Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
(Григорій Сковорода)Розум гострий у багатьох, але не всі навчилися мислити.
(Григорій Сковорода)Сіється гниле - виростає запашне, сіється жорстке - виростає ніжне, сіється гірке - виростає солодке, сіється нісенітниця та дурість - виростає премудре й прозірливе.
(Григорій Сковорода)Світ напочатку тішить, а потім мучить і карає.
(Григорій Сковорода)Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самі лише гаманці, міки, валізи, - це верблюд, що любить пити каламутну воду і який за в'юками не може пролізти через тісні двері в країну вічності.
(Григорій Сковорода)Скільки зла криється всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
(Григорій Сковорода)Скільки ми накидали в наш шлунок священних слів!
(Григорій Сковорода)Сліпі очі, коли затулені зіниці.
(Григорій Сковорода)