Смерть людині - спокій
Смерть людині - спокій.
(Григорій Сковорода)Смерть людині - спокій.
(Григорій Сковорода)Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
(Григорій Сковорода)Сповірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
(Григорій Сковорода)
Справді всяка страва і пиття корисні і добрі є, але знати треба час, місце, міру і особу.
(Григорій Сковорода)Схильність до дружби ні куплею, ні проханням, ні насиллям не досягається...
(Григорій Сковорода)Тінь яблуні не заважає.
(Григорій Сковорода)Так само, як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звідти знову переберуться у тривесельник, але нічого не досягають цим, бо разом із собою переносять жовч і страх, - так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
(Григорій Сковорода)
Так як в органі одне повітря через різні трубки різні голоси витворює, отак у людському тілі один розум по- ізному діє, розкладаючись на різні складники.
(Григорій Сковорода)Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим і двох-трьох ворогів.
(Григорій Сковорода)То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
(Григорій Сковорода)Той розуміє юність, хто розуміє старість.
(Григорій Сковорода)
У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
(Григорій Сковорода)У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхій одежі, часом ховається премудрість, якої не знало людське серце, і то така, що її жодна коштовність недостойна.
(Григорій Сковорода)Уникай товариства поганих людей!
(Григорій Сковорода)Фарби на картині кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрібне друге око. Хто ж його не мав, той сліпий у живописі. Гру музичного інструменту кожне вухо чує, але щоб відчути смак схованої у грі гармоні, треба мати вухо таємного розуміння, а хто позбавлений того, цей німий у музиці.
(Григорій Сковорода)Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
(Григорій Сковорода)Хіба світ і народ - не ліпше видовище, ще й дармове, подібно до відомого Піфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне під тягарем боргів, другий карається честолюбством, третій - скнарістю, четвертий - хворобливим бажанням споглядати безглузді речі.
(Григорій Сковорода)Хіба не любов все повднуе, будуе, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
(Григорій Сковорода)Хіба не мертвою є душа, позбавлена істинної любові?
(Григорій Сковорода)Хворий смак твій - тим поганий і суд твій.
(Григорій Сковорода)