Штірліц прокинувся в кімнаті з заґратованим вікном.
Голова гула, треба було зібратися з думками.
- Так... Що було вчора - не пам'ятаю. Мабуть - били по голові. Значить
якщо увійдуть у радянській формі - треба проситися одразу до Сталіна. Якщо в
гестапівській - одразу до Бормана і заявити, що все згадав...
Двері відчинилися і увійшов міністр культури.
- Так... Перебрали ви вчора, товаришу Тихонов...
Штірліц прокинувся у тюремній камері. Він зовсім не пам'ятав, як сюди потрапив,
яке сьогодні число і яка у місті влада. Після довгих роздумів він
нарешті вирішив, що коли увійде гестапівець, треба буде сказати: "Хайль Гітлер,
я - штандартенфюрер СС фон Штірліц", а якщо увійде радянський солдат -
представитися: "Я - полковник Ісаєв". У цей момент входить міліціонер та
каже: "Ну й нажерлися Ви вчора, товаришу Тихонов".